全链条统筹发展 核心发展一二线城市商业物业
百度 检察长不同意检察官意见的,可以要求检察官补充相关材料,或者对案件进行复核,也可以在职权范围内直接对案件作出决定。
Особливий адм?н?стративний район Гонконг[note 1] | |||||
|
|||||
Г?мн: Марш добровольц?в 《義勇軍進行曲》 | |||||
![]() Гонконг розташований на п?востров? та низьц? остров?в на п?вденному узбережж? Китаю, на сх?д в?д дельти р?чки Чжуцзян. В?н межу? на п?вноч? з пров?нц??ю ?уандун. | |||||
Столиця (та найб?льше м?сто) |
22°16′ пн. ш. 114°09′ сх. д.country H G O | ||||
Оф?ц?йн? мови | кантонська мова китайська мова англ?йська мова[note 2] | ||||
---|---|---|---|---|---|
Форма правл?ння | кваз?-президентський автономний рег?он з обмеженим правом голосу[3][4][5] | ||||
- Голова адм?н?страц?? | Джон Л? Качх?у | ||||
- Верховний суддя Апеляц?йного суду останньо? ?нстанц?? | Джефр? Ма | ||||
- Президент Законодавчо? ради Гонконгу | Джаспер Цанг | ||||
Заснування | |||||
- Нанк?нський догов?р | 29 серпня 1842 | ||||
- Японська окупац?я | 25 грудня 1941 - 15 серпня 1945 | ||||
- Передача КНР | 1 липня 1997 | ||||
Площа | |||||
- Загалом | 1,104 км2 (179) | ||||
- Внутр. води | 4.58 (50 км2)[6] % | ||||
Населення | |||||
- оц?нка 2010 | 7 055 071[6] (100) | ||||
- перепис 2010 | 7 061 200[7] | ||||
- Густота [8] | 6480/км2 (4) | ||||
ВВП (ПКС) | 2010 р., оц?нка | ||||
- Повний | $322.486 млрд.[9] (38) | ||||
- На душу населення | $45 277[9] (7) | ||||
ВВП (ном.) | 2010 р?к, оц?нка | ||||
- Повний | US$226.485 млрд.[9] (37) | ||||
- На душу населення | US$31 799[9] (24) | ||||
?ЛР (2021) | ▲ 0.938 ( very high) (4) | ||||
Валюта | гонконзький долар (HKD )
| ||||
Часовий пояс | HKT (UTC+8) | ||||
Коди ISO 3166 | 344 / HKG / HK | ||||
Домен | .hk ? .香港 | ||||
Телефонний код | +852 | ||||
![]() | |||||
|
Особли?вий адм?н?страти?вний райо?н Гонко?нг (також САР Сянган; кит. трад.: 香港特別行政區; п?нь?нь: xiānggǎng tèbié xíngzhèngqū; ютпх?н: heung1 gong2 dak6 bit6 hang4 jing3 keui1; акад.: Сянган Теб?е С?нчженцю; англ. Hong Kong Special Administrative Region, HKSAR, широко в?домий як Гонконг (кит. трад.: 香港; п?нь?нь: xiānggǎng; ютпх?н: heung1 gong2; акад.: Сянган, в переклад? — ?порт пахощ?в?) — особливий адм?н?стративний район Китайсько? Народно? Республ?ки, колишня британська колон?я на п?вденному сход? Китаю в П?вденнокитайському мор?. Гонконг розташований на остров? Гонконг, включа? п?востр?в Коулун, багато ?нших остров?в, найб?льший ?з них Лантау.
П?д врядування КНР Гонконг перейшов у 1997 роц?. Площа 1070 км2; експорт: текстиль, одяг, електрон?ка, техн?ка, вироби з пластмас; велика к?льк?сть вантаж?в з П?вденного Китаю перевантажу?ться тут, важлива стаття доходу — туризм; населення 7 055 071 ос?б (оц?нка 2010 року) (57 % м?сцев? китайц?, решта — здеб?льшого б?женц? з материка). Оф?ц?йн? мови: китайська та англ?йська.
Ран?ше частина Китаю, остр?в був окупований Великою Британ??ю в 1841 п?д час першо? Оп?умно? в?йни ? переданий Китаю за договором 1842 року. П?востр?в Коулун за конвенц??ю 1860 передано в оренду на 99 рок?в з 1898 року. Колон?ю, що усп?шно розвивалася наприк?нц? 19 — початку XX стол?ття, захопила в 1941—1945 рр. Япон?я. В 1984 Велика Британ?я зобов'язалася передати Гонконг Китаю за умов, що економ?чна незалежн?сть ? кап?тал?стичний уклад не зм?няться на остров? протягом 50 рок?в.

Гонконг розташований на в?дстан? 60 км на сх?д в?д Макао, на протилежному берез? гирла р?чки Чжуцзян. На п?вноч? в?н межу? з м?стом Шеньчжень пров?нц?? Гуандун. Найвища точка Гонконгу — гора Таймошань на Нових Територ?ях, ?? висота — 958 м. На територ?? Гонконгу також ? низовини, вони розташован? в п?вн?чно-зах?дн?й частин? Нових Територ?й.
Гонконг склада?ться з острова Гонконг, острова Лантау, п?вострова Коулун, Нових Територ?й, а також близько 260 малих остров?в. Нов? Територ?? примикають з п?вноч? до п?вострова Коулун ? за ?хньою п?вн?чною межею р?чкою Шеньчжень. Всього до Гонконгу в?дносяться 262 остров?в у П?вденнокитайському мор?, найб?льшим ?з яких ? остр?в Лантау. Другий за величиною ? перший за к?льк?стю населення — остр?в Гонконг.
Назва ?Гонконг? (кантон. ??р. 香港, транскр. Генкон) буквально означа? ?пахуча гавань? ? походить в?д назви м?сцевост? в сучасному район? Абердин на остров? Гонконг. Тут колись торгували виробами з ароматно? деревини ? пахощами[10]. Вузька смуга води, що розд?ля? Гонконг ? п?востр?в Цзюлун, носить назву бухта В?ктор?я. Це один з найб?льш глибоких природних морських порт?в у св?т?.
Незважаючи на репутац?ю Гонконгу як високоурбан?зовано? територ??, влада Гонконгу прид?ля? велику увагу еколог?? та озелененню зокрема[11]. Значна частина Гонконгу, як ? ран?ше, залиша?ться неосво?ною, оск?льки на н?й переважають пагорби ? гори з крутими схилами. З 1104 км2 площ? Гонконгу[12] осво?но менше 25 %. ?нша частина територ?? вкрита зеленню, з не? близько 40 % оголошено зонами в?дпочинку ? запов?дниками[13]. Велика частина м?сько? забудови територ?? розташована на п?востров? Цзюлун ? п?вн?чному узбережж? острова Гонконг, а також у населених пунктах, розташованих у Нових територ?ях.
Завдяки довг?й неправильн?й звивист?й берегово? л?н?? Гонконг волод?? безл?ччю бухт, р?чок та пляж?в. Незважаючи на велику к?льк?сть зелен? ? води в Гонконз?, еколог?чн? проблеми м?ста викликають все б?льшу тривогу, а за як?стю пов?тря м?сто пос?да? одне з останн?х м?сць. Близько 80 % смогу Гонконгу утворю?ться в ?нших районах дельта р?чки С?цзян, тобто з материкового Китаю[14].
Тектон?чно територ?я Гонконгу стаб?льна вже впродовж м?льйон?в рок?в, проте п?сля сильних дощ?в можуть траплятися зсуви. Флора ? фауна Гонконгу зазнали серйозних зм?н внасл?док зм?ни кл?мату, р?вня моря ? впливу людини.
Кл?мат Гонконгу троп?чний, мусонний. Прохолодна ? суха зима трива? з грудня по березень. Весна ? л?то в Гонконз? спекотн?, волог? ? дощов?, ос?нь тепла, сонячна ? суха. Наст?льки р?зний кл?мат в р?зн? пори року поясню?ться р?зним напрямом в?тру, характерним для кожного сезону. Вл?тку ? ранньо? осен? через Гонконг можуть проходити троп?чн? циклони (тайфуни). Гонконг розташований трохи п?вденн?ше Троп?ка Рака, перебуваючи на широт? близько до таких м?ст, як Гавана, Мекка, Калькутта. Взимку м?сто перебува? у влад? сильного холодного п?вн?чного в?тру, а вл?тку дме теплий вологий п?вденно-зах?дний в?тер.
Обсерватор?я Гонконгу — державна установа, на яку покладена робота з? складання метеоролог?чних прогноз?в, попереджень про погодн? катакл?зми ? геоф?зичне досл?дження територ?? Гонконгу. Найвища температура, заф?ксована за ?стор?ю спостережень в Гонконз?[15] становить 38 °C, а найнижча — ?4 °C. У той самий час найвища ? найнижча температури, заф?ксован? Обсерватор??ю Гонконгу, в?дпов?дно становлять 36,1 °C 19 серпня 1900 року ? 18 серпня 1990 року, а також 0,0 °C — 18 с?чня 1893 року. Середня температура[16] найпрохолодн?шого м?сяця с?чня становить 16,1 °C, а середня температура найспекотн?шого м?сяця липня становить 28,7 °C.
Гонконг: середн? метеоролог?чн? показники | |||||||||||||
М?сяць | С?ч | Лют | Бер | Кв? | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | За р?к |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Середн. макс. °C | 18,6 | 18,6 | 21,5 | 25,1 | 28,4 | 30,4 | 31,3 | 31,1 | 30,2 | 27,7 | 24,0 | 20,3 | 25,6 |
Серед. м?н. °C | 14,1 | 14,4 | 16,9 | 20,6 | 23,9 | 26,1 | 26,7 | 26,4 | 25,6 | 23,4 | 19,4 | 15,7 | 21,1 |
Серед. макс. °F | 65,5 | 65,5 | 70,7 | 77,2 | 83,1 | 86,7 | 88,3 | 88,0 | 86,4 | 81,9 | 75,2 | 68,5 | 78,1 |
Серед. м?н. °F | 57,4 | 57,9 | 62,4 | 69,1 | 75,0 | 79,0 | 80,1 | 79,5 | 78,1 | 74,1 | 66,9 | 60,3 | 70,0 |
Опади (мм) | 24,9 | 52,3 | 71,4 | 188,5 | 329,5 | 388,1 | 374,4 | 444,6 | 287,5 | 151,9 | 35,4 | 34,5 | 2382,70 |
Опади (дюйми) | 0,98 | 2,06 | 2,81 | 7,42 | 12,97 | 15,28 | 14,74 | 17,50 | 11,32 | 5,98 | 1,39 | 1,36 | 93,81 |
Джерело: Обсерватор?я Гонконгу[16] 20 с?чня 2006 року |
Найб?льш ранн? виявлен? людськ? поселення на територ?? сучасного Гонконгу в?дносяться до палеол?ту. Цей рег?он вперше ув?йшов до складу Китаю п?д час правл?ння династ?? Ц?нь, а за час?в династ?й Тан ? Сун служив торговельним портом ? в?йськово-морською базою. Першим ?вропейцем, чий в?зит у цей рег?он був задокументований, став Жорж? Алвар?ш 1513 року[17][18]. П?сля в?дкриття ф?л?? Британсько? Ост-?нд?йсько? компан?? у Кантон? (сучасн. ?уанчжоу) в рег?он? зб?льшилася присутн?сть британц?в.

З початку 19 стол?ття британц? починають активно ввозити в Китай оп?ум. 1839 року цинський дв?р наклав заборону на ввезення оп?уму, ? Велика Британ?я почала проти Китаю так звану Першу оп?умну в?йну[19]. Остр?в Гонконг вперше був окупований британцями 1841 року, а наприк?нц? в?йни 1842 року оф?ц?йно перейшов п?д британський суверен?тет зг?дно з Нанк?нським договором. Ще через р?к на остров? засновано м?сто В?ктор?я, а територ?я отримала оф?ц?йний статус колон?? корони (в?дпов?да? нин?шн?м ?заморським територ?ям?). 1860 року п?сля поразки Китаю у Друг?й Оп?умн?й в?йн? територ?? Цзюлунського п?вострова на п?вдень в?д Баундар?-стр?т ? Острова Каменер?з?в передан? у в?чне волод?ння Велико? Британ?? зг?дно з Пек?нським договором. Вже 1898 року Велика Британ?я взяла у Китаю в оренду на 99 рок?в прилеглу територ?ю на п?вноч? Цзюлунского п?вострова й остр?в Лантау, як? отримали назву Нов? Територ??.
Гонконг оголошений порто-франко, щоб полегшити виконання рол? вантажоперевалочно? бази Британсько? ?мпер?? в П?вденно-Сх?дн?й Аз??. 1910 року в?дкрилася Коулун-кантонська зал?зниця, яка з'?днувала ?уанчжоу ? Коулун. ?? к?нцева станц?я розташовувалася в район? Ч?мсачей. У колон?? введена британська система осв?ти. Також у 19 стол?тт? м?сцеве китайське населення мало стикалося з багатими ?вропейцями, як? селилися б?ля п?дн?жжя п?ку В?ктор?я[19].
У ход? Друго? св?тово? в?йни 8 грудня 1941 року Японська ?мпер?я напала на Гонконг. Гонконзька битва зак?нчилася 25 грудня поразкою британських ? канадських сил, як? захищали колон?ю. П?д час японсько? окупац?? Гонконгу звичним явищем стали нестача продовольства, г?пер?нфляц?я, яку викликав примусовий обм?н валюти на в?йськов? банкноти. Населення Гонконгу до в?йни становило 1,6 млн ос?б, до 1945 року зменшилося до 600 тис.[20]. 15 серпня Япон?я кап?тулювала, ? Велика Британ?я в?дновила суверен?тет над Гонконгом.
П?сля Друго? св?тово? в?йни у Кита? спалахнула громадянська в?йна, що призвело до хвил? нових м?грант?в з материка, тому населення Гонконгу швидко в?дновилося. П?сля проголошення 1949 року Китайсько? Народно? Республ?ки в Гонконг ринув ще б?льший пот?к м?грант?в, як? побоювалися пересл?дування з боку Комун?стично? парт?? Китаю[19]. Багато компан?й перенесли в Гонконг сво? оф?си з Шанхаю ? ?уанчжоу[19]. Комун?стичний уряд проводив все б?льше ?золяц?он?стську пол?тику, ? в ц?й ситуац?? Гонконг залишився ?диним каналом, за яким зд?йснювався контакт КНР ?з Заходом. П?сля вступу Китаю у Корейську в?йну ООН наклала ембарго на торг?влю з КНР, ? торг?вля з континентом взагал? припинилася[21].
Завдяки зростанню чисельност? населення ? дешев?й робоч?й сил? текстильне виробництво та ?нш? галуз? промисловост? швидко росли. Разом з ?ндустр?ал?зац??ю основним двигуном економ?ки став експорт на зовн?шн? ринки. Завдяки зростанню промислового виробництва стаб?льно п?двищувався р?вень життя. Буд?вництво житлового м?крорайону Сек К?п Мей ?стейт ознаменувало початок програми буд?вництва громадських житлових м?крорайон?в. 1967 року Гонконг поринув у хаос вуличних заворушень[19] п?д впливом л?во налаштованих протестувальник?в, натхнених Культурною революц??ю, що розпочалася на материку. Робочий страйк перетворився на жорстоке повстання проти колон?ального уряду, яке тривало до к?нця року.
1974 року утворена Незалежна ком?с?я ?з запоб?гання корупц??, як?й вдалося звести до м?н?муму корупц?ю в державному апарат?. П?сля початку реформ у Кита? 1978 року Гонконг став основним джерелом ?ноземних ?нвестиц?й у Китай. Через р?к впритул до п?вн?чного кордону Гонконгу на територ?? пров?нц?? ?уандун утворена перша в Кита? особлива економ?чна зона Шеньчжень. Текстильна та виробнича складова в економ?ц? Гонконгу поступово зменшувалася, в?ддаючи перш?сть ф?нансам ? банк?вському сектору. П?сля зак?нчення В'?тнамсько? в?йни 1975 року влад? Гонконгу знадобилося ще 25 рок?в для вир?шення проблеми повернення на батьк?вщину в'?тнамських б?женц?в.
?стор?я Гонконгу[d] | |
---|---|
![]() | |
Британський Гонконг | |
Нанк?нський догов?р | |
Пек?нський догов?р 1860 | |
Японська окупац?я Гонконга | |
Передача Гонконгу КНР | |
Гонконг | |
Портал ?Гонконг? |
У св?тл? зак?нчення через 20 рок?в терм?ну оренди Нових Територ?й Уряд Велико? Британ?? з початку 1980-х рок?в почав обговорювати ?з владою КНР проблему суверен?тету Гонконгу. 1984 року дв? кра?ни п?дписали Сп?льну китайсько-британську декларац?ю, зг?дно з якою в 1997 роц? мала в?дбутися передача суверен?тету над ус??ю територ??ю Гонконгу на користь КНР[19]. У декларац?? закр?плювалося, що Гонконг повинен набути статусу особливого адм?н?стративного району у склад? КНР, який дозволить йому збер?гати сво? закони ? високий ступ?нь автоном?? впродовж як м?н?мум 50 рок?в п?сля передач?. Багато жител?в Гонконгу не були впевнен? в тому, що ц? об?цянки будуть виконан? ? вважали за найкраще ем?грувати, особливо п?сля жорстокого придушення студентсько? демонстрац?? в Пек?н? 1989 року.
1990 року затверджений Основний закон Гонконгу, який мав виконувати роль конституц?? п?сля передач? суверен?тету. Незважаючи на серйозн? заперечення Пек?на, губернатор Гонконгу Кр?с Паттен пров?в реформу процесу вибору Законодавчо? ради Гонконгу, демократизував його. Передача суверен?тету над Гонконгом зд?йснена оп?вноч? 1 липня 1997 року, ?? супроводжувала урочиста церемон?я передач? Гонконгу в Центр? конгрес?в ? виставок Гонконгу[19]. Першим Головним м?н?стром Адм?н?страц?? Гонконгу став Дун Цзяньхуа.

1997 року на економ?ку Гонконгу серйозний негативний вплив справила аз?йська ф?нансова криза 1997 року, що вдарила по багатьох сх?дноаз?йських ринках. У тому самому роц? в Гонконгу заф?ксовано перше зараження людини в?русом пташиного грипу H5N1. 1998 року п?сля шести рок?в буд?вництва в?дкритий новий М?жнародний аеропорт Гонконгу. Цей проект став частиною амб?тно? стратег?? розвитку порт?в ? аеропорт?в, складеного на початку 1980-х рок?в.
У перш?й половин? 2003 року в Гонконз? спалахнула еп?дем?я тяжкого гострого респ?раторного синдрому, вкрай заразливо? атипово? пневмон??, яку спричинив особливий коронав?рус[22][23][24]. Дун Цзяньхуа п?дданий критиц? ? звинувачений у помилках у подоланн? аз?йсько? ф?нансово? кризи 1997 року ? неприйняття належних заход?в у боротьб? з атиповою пневмон??ю[25]. У тому самому 2003 роц? адм?н?страц?я Дуна Цзяньхуа намагалася провести прийняття статт? № 23 Основного закону Гонконгу, яка давала можлив?сть порушення прав ? свобод. У результат? п?вм?льйона демонстрац?й протесту змусила адм?н?страц?ю в?дмовитися в?д цих план?в.
2004 року в ход? багатотисячних масових демонстрац?й жител? Гонконгу вимагали введення в 2007 роц? загальних вибор?в голови адм?н?страц?? Гонконгу. У березн? 2005 року Дун Цзяньхуа п?шов у в?дставку оф?ц?йно ?через проблеми з? здоров'ям?[26]. В?дразу п?сля в?дставки Дуна Цзяньхуа його м?сце пос?в Дональд Цанг[27]. 25 березня 2007 року Дональд Цанг переобраний на другий терм?н[28].
2009 року в Гонконз? пройшли п'ят? Сх?дноаз?йськ? ?гри, у яких взяли участь дев'ять нац?ональних команд[29]. Сьогодн? Гонконг продовжу? виступати як важливий глобальний ф?нансовий центр, але стика?ться з невизначен?стю щодо майбутнього у зв'язку з? зростанням економ?ки материкового Китаю, ? в?дносин з урядом КНР в таких областях, як демократичн? реформи ? загальне виборче право[30].
Наприк?нц? вересня 2014 року в Гонконз? почалися масов? протести проти намагання центрально? влади Китаю перешкодити проведення в?льних вибор?в в колишн?й колон?? в 2017 роц?.
У березн? 2016 року, п?сля того, як ун?верситетська газета Undergrad опубл?кувала звернення до ООН з вимогою до 2047 року визнати Гонконг суверенною державою, обрати в н?й демократичний уряд ? власну конституц?ю, голова ком?тету парламентського права Китаю, Кяо Кс?оянг, заявив, що Гонконг не може стати суверенною державою. Права Гонконгу закр?плен? в м?н?-конституц??, основному закон?, яка набрала чинност? у 1997 роц?, коли Британ?я передала суверен?тет Гонконгу. Документ гаранту? збереження принципу ?одна кра?на, дв? системи? ? передбача? автоном?ю Гонконгу щонайменше на 50 рок?в.[31].
28 травня 2020 вищий законодавчий орган Китаю — Всекитайськ? збори народних представник?в (ВЗНП) — ухвалив контроверс?йний закон про нац?ональну безпеку Гонконгу в обх?д м?сцевого законодавчого органу Гонконгу. За це проголосували 2878 член?в збор?в, один — проти, шестеро утрималися. Це мало дозволити Пек?ну придушувати протести в автономн?й в?д Китаю територ??. Цей закон розкритикували США, Британ?я, Австрал?я та у ?С.[32]
Того ж дня державний секретар США Майк Помпео заявив, що США п?дтриму? незалежний Гонконг, ? що КНР втратив права на керування автоном??ю[33]. М?н?стр закордонних справ Велико? Британ?? Дом?н?к Рааб заявив, що в раз? ?мплементац?? ухваленого закону мешканцям Гонконгу, як? мають статус британських п?дданих, буде надана можлив?сть перебратися до Велико? Британ??. На той час паспорт британського п?дданого (англ. British National (Overseas) passport) мали близько трьохсот тисяч мешканц?в Гонконгу, а ще 2,9 м?льйони, що народилися до 1 липня 1997 року (коли Гонконг ще був колон??ю Велико? Британ??), могли претендувати на отримання такого паспорта[34].
Гонконг под?ля?ться на три ?сторичн? територ??: Остр?в Гонконг, Цзюлун ? Нов? Територ?? та острови. Кожна з них адм?н?стративно под?ля?ться на райони, усього Гонконг склада?ться з 18 район?в.

Гонконг ма? одну з найчист?ших кап?тал?стичних економ?чних систем у св?т?. Економ?ка територ?? ?рунту?ться на в?льному ринку, низькому оподаткуванн? ? невтручанн? держави у економ?ку. Це важливий центр м?жнародних ф?нанс?в ? торг?вл?, а р?вень концентрац?? штаб-квартир ? найвищим в Аз?йсько-Тихоокеанському рег?он?. За показниками валового внутр?шнього продукту на душу населення ? валового м?ського продукту Гонконг — найбагатше м?сто в КНР. Розрахований за паритетом куп?вельно? спроможност? ВВП на душу населення Гонконгу перевищу? показники нав?ть чотирьох пров?дних кра?н св?ту — Велико? Британ??, Франц??, Н?меччини, а також Япон??.
Продовжуючи пол?тику британсько? адм?н?страц??, уряд Гонконгу в?дда? пр?оритет в управл?нн? економ?кою в?льному ринку ? приватному сектору. З 1980 року уряд в?д?гравав пасивну роль в рамках оф?ц?йно? пол?тики позитивного невтручання. Гонконг часто наводять як зразковий приклад кап?тал?зму невтручання, вт?леного на практиц?. З моменту появи ?ндексу економ?чно? свободи в 1995 роц? Гонконг щор?чно займа? в ньому перше м?сце впродовж 13 рок?в[35][36]. В?н також пос?да? перше м?сце в допов?д? ?Економ?чна свобода у св?т??[37].
Гонконг волод?? малою к?льк?стю придатно? для оброб?тку земл? ? м?зерними природними ресурсами, тому змушений ?мпортувати б?льшу частину продукт?в харчування ? сировини. Гонконг займа? одинадцяту сходинку в списку найб?льших торгових актор?в (не плутати ?з актор) у св?т?[38], загальна варт?сть його ?мпорту й експорту перевищу? валовий внутр?шн?й продукт територ??. Станом на 2006 р?к у Гонконгу функц?онували консульства 114 кра?н — б?льше, н?ж у будь-якому ?ншому м?ст? св?ту. Значну частину експорту Гонконгу становить реекспорт, тобто продукц?я, вироблена поза межами територ??, в основному на материковому Кита?, яка розповсюджу?ться через Гонконг. Ще до передач? суверен?тету Китайськ?й Народн?й Республ?ц? Гонконг встановив розвинен? торгов? та ?нвестиц?йн? зв'язки з материковим Кита?м. Автономний статус територ?? дозволя? ?й виконувати роль вор?т для ?нвестиц?й ? ресурс?в, що прямують на континент. Через Гонконг також доводиться сл?дувати ав?апасажирам, що подорожують м?ж материковим Кита?м ? островом Тайвань, влада якого не визна? комун?стичного уряду Пек?ну.
Валюта Гонконгу — гонконзький долар. З 1983 року в?н прив'язаний до долара США. Курс валюти може коливатися у коридор? м?ж 7,75 ? 7,85 гонконзькими доларами за один американський. Гонконзька фондова б?ржа — сьома за величиною б?ржа у св?т?, у лютому 2007 року ?? кап?тал?зац?я становила 1,69 трлн. долар?в США. За к?льк?стю IPO в 2006 роц? Гонконзька б?ржа пос?дала друге м?сце у св?т?, поступаючись лише Лондонськ?й[39]. Зг?дно з ?ндексом ф?нансових центр?в св?ту 2007 року, складеним Корпорац??ю лондонського С?т? з метою оц?нки конкурентоспроможност? 46 ф?нансових центр?в по всьому св?ту, Гонконг — трет?й найкращий ф?нансовий центр у св?т? ? перший в Аз??[40].
Сьогодн? сфера послуг да? понад 90 % валового внутр?шнього продукту Гонконгу. П?сля Друго? св?тово? в?йни ? наступно? ?ндустр?ал?зац?? Гонконгу дом?нуючим сектором господарства була промислов?сть. У 1970-х економ?ка Гонконгу щор?чно зростала в середньому на 8,9 % завдяки експорту. У 1980-х роках в економ?ц? Гонконгу в?дбулася швидка трансформац?я, у результат? яко? основою економ?ки став сектор послуг. Середн?й щор?чний р?ст ВВП у цей пер?од становив 7,2 %. У цей пер?од б?льша частина виробництва була перенесена в материковий Китай, ? зараз внесок промисловост? в економ?ку становить лише 9 %. П?сля того, як у 1990-х Гонконг став визнаним ф?нансовим центром, економ?чне зростання спов?льнилося до 2,7 %. Завдяки бурхливому економ?чному зростанню та швидк?й ?ндустр?ал?зац?? Гонконг ув?йшов до четв?рки ?аз?йських тигр?в?, або ?дракон?в?, поряд з Сингапуром, П?вденною Коре?ю ? Тайванем[41].
1998 року через насл?дки аз?йсько? ф?нансово? кризи економ?ка територ?? скоротилася на 5,3 %. За цим настав пер?од в?дновлення ? зростання, яке у 2000 роц? склало 10 %, попри тривалу дефляц?ю. 2003 року на економ?ку Гонконгу зд?йснив негативний вплив спалах атипово? пневмон??, через що зростання економ?ки склало лише 2,3 %. Однак завдяки в?дновленню та зростання зовн?шнього та внутр?шнього попиту 2004 року економ?ка знову стала впевнено рости, при цьому зниження соб?вартост? п?двищило конкурентоспроможн?сть гонконзького експорту. Пер?од дефляц??, що тривав 68 м?сяц?в, зак?нчився в середин? 2004 року, коли р?вень ?нфляц?? стаб?л?зувався б?ля нульово? позначки[42]. З 2003 року введений ?режим ?ндив?дуальних в?зит?в?, який позбавив громадян континентально? частини КНР в?д необх?дност? при?днуватися до туристично? групи, щоб в?дв?дати Гонконг. Зб?льшений в результат? цього заходу пот?к турист?в з континенту позитивно в?дбився на доходах туристично? галуз? Гонконгу. Цьому також сприяло в?дкриття Гонконзького Д?снейленда в 2005 роц?. Економ?ка продовжу? впевнено зростати завдяки споживч?й впевненост? та зростанню торг?вл?. У Гонконгу встановлено низький р?вень оподаткування компан?й ? ф?зичних ос?б.
2006 року за показником ВВП на душу населення, р?вному 38 127 долар?в США, Гонконг пос?дав 6-те м?сце у св?т?, випереджаючи так? кра?ни, як Швейцар?я, Дан?я ? Япон?я. За загальним обсягом ВВП, який становив 253 100 000 000 долар?в США, Гонконг пос?дав 40-ве м?сце.
У класичному розум?нн? Гонконг не ? офшорною територ??ю, це в?льний порт з низьким р?внем оподаткування. Гонконзьк? компан??, як? отримують доходи в?д сво?? д?яльност? за межами Гонконгу, мають право отримати зв?льнення в?д оподаткування даних доход?в не на п?дстав? свого статусу ?безподаткових компан?й?, а зг?дно з територ?альним принципом оподаткування, передбачених податковим законодавством Гонконгу. Дане зв?льнення в?д оподаткування в?дбува?ться не автоматично, а п?сля оц?нки д?яльност? компан?й податковим органом.
Кра?на пос?ла друге м?сце в рейтингу Св?тового банку ?Doing Business? за 2013 р?к[43].
Велику частину прибутк?в держава отриму? з орган?зац?? азартних ?гор. Постанова про азартн? ?гри прийнята в Гонконз? 1977 року, щоб регулювати азартн? ?гри. Людям дозволя?ться грати для розваг у рамках норм у обмежен?й к?лькост? торгових точок.


Гонконг часто описують як м?сце, де Сх?д зустр?ча?ться ?з Заходом, що виража?ться в його економ?чн?й ?нфраструктур?, арх?тектур?, осв?т? та м?ськ?й культур?. На одн?й вулиц? можна знайти традиц?йн? китайськ? крамнички, що торгують китайськими л?ками, будд?йськими пахощами або супом з акулячого плавника. Але тут же за рогом можна побачити к?нотеатр, у якому йде останн?й голл?вудський блокбастер, англ?йський паб, католицьку церкву або Макдоналдс. Оф?ц?йними мовами територ?? ? китайська та англ?йська, двомовн? вказ?вники трапляються повсюдно в Гонконз?. Державн? установи, пол?ц?я, б?льш?сть установ та магазин?в ведуть справи обома мовами. Незважаючи на те, що британське правл?ння зак?нчилося 1997 року, зах?дна культура глибоко вкоренилася в Гонконз? та сп?в?сну? в гармон?? з традиц?йною сх?дною ф?лософ??ю та традиц?ями.
Космопол?тичний дух Гонконгу також знаходить в?дображення в р?зноман?тност? представлених кухонь. Найб?льш популярними ? страви китайсько? кухн?, особливо, морепродукти, при цьому в Гонконз? багато французьких, американських, японських, корейських та ?нших ресторан?в. Вельми популярна та м?сцева кухня, яку можна зустр?ти в чхачханьтхенах та тайпхайтонах. Гонконгц? дуже серйозно в?дносяться до ?ж?, тому Гонконг ? м?сцем, що притягу? найкращих шеф-кухар?в з усього св?ту.
Поряд з? статусом одного з центр?в св?тово? торг?вл?, Гонконг також ? великим експортером розважально? продукц??, зокрема, жанру бойових мистецтв. К?лька голл?вудських знаменитостей ? вих?дцями з Гонконгу, у ?х числ? Брюс Л?, Чоу Юнь-Фат, Джек? Чан. Гонконг також дав Гол?вуду к?лька видатних к?норежисер?в, таких як Джон Ву, Вонг Карвай, Цуй Харк, Юань Хеп?н. Гонконзьк? ф?льми також к?лька раз?в завойовували св?тову популярн?сть, наприклад, ?Чунгк?нський експрес?, ?Подв?йна рок?ровка?, ?Заб?йний футбол?, ?Б?йка в Бронкс?? ? ?Любовний настр?й?. В?домий режисер Квент?н Тарант?но в одному з ?нтерв'ю сказав, що на нього великий вплив зробили гонконзьк? бойовики. Гонконг — це також головний центр виробництва музики кантопоп.[44] У Гонконгу живуть багато к?ноз?рок. Культура караоке ? частиною н?чного життя Гонконгу.
Адм?н?страц?я Гонконгу п?дтриму? культурн? установи, так? як Музей культурно? спадщини, Гонконзький музей мистецтв, Гонконзьку академ?ю виконавчого мистецтва та Гонконзький ф?лармон?чний оркестр. Кр?м того Департамент розважальних та культурних послуг Гонконгу субсиду? та нада? спонсорську п?дтримку закордонним артистам, як? при?жджають до Гонконгу.
Гонконг ма? дв? л?цензован? телекомпан?? — ATV та TVB. ? три м?сцевих ? ряд заруб?жних постачальник?в послуг кабельного та супутникового телебачення[45]. У Гонконгу зн?мають мильн? опери, комед?йн? сер?али ? вар'?те, що поширюються по всьому китайськомовному св?ту. Журнали й газети у Гонконз? виходять китайською та англ?йською мовами, з акцентом на сенсац?? та пл?тки про знаменитостей[46]. ЗМ? в Гонконз? ? в?дносно в?льними в?д втручання з боку влади пор?вняно з материковим Кита?м, хоча Far Eastern Economic Review вказу? на ознаки самоцензури ЗМ?, власники яких мають т?сн? зв'язки з або д?лов? ?нтереси в КНР та заявля?, що нав?ть зах?дн? ЗМ? не застрахован? в?д зростаючо? китайсько? економ?чно? влади[47].
Гонконг пропону? широк? можливост? для в?дпочинку та спорту, попри обмежен?сть територ??. В?н посила? делегат?в на м?жнародн? змагання, зокрема Ол?мп?йськ? ?гри та Аз?йськ? ?гри, а нав?ть проводив к?нн? змагання в рамках Л?тн?х Ол?мп?йських ?гор 2008 року[48]. У Гонконз? ? ряд багатоц?льових спортивних комплекс?в, таких як Гонконзький кол?зей та стад?он Макферсона. Крут? форми рель?фу приваблюють любител?в п?шох?дних екскурс?й. В передм?ст? ? пляж? для купання[49].


Як колишня заморська територ?я Велико? Британ?? Гонконг переважно збер?г систему осв?ти Велико? Британ??, зокрема, англ?йську систему осв?ти. На вищих щаблях у Гонконгу ? заклади, що працюють як за британською, так ? за американською системами. Гонконзький ун?верситет — найстар?ший навчальний заклад третього ступеня в Гонконз? — традиц?йно спирався на британську модель, однак в останн? роки перейняв деяк? риси американсько? модел?. Другий за часом заснування Китайський ун?верситет Гонконгу повторю? американську модель з особливою британською системою коледж?в. Гонконзький ун?верситет науки ? технолог?? заснований на американськ?й модел? вищо? осв?ти. Загалом у Гонконгу ? дев'ять державних ун?верситет?в, а також к?лька приватних виш?в. Один з яскравих приклад?в — Ун?верситет Л?ннань у район? Тхюньмунь, це ?диний ун?верситет Гонконгу, у якому проводиться навчання семи в?льним мистецтвам.
Державн? навчальн? заклади Гонконгу п?дпорядкован? Департаменту осв?ти Уряду САР Гонконг[50]. У систему входять необов'язков? трир?чн? дитяч? садки, п?сля яких наста? обов'язкова шестир?чна початкова осв?та та трир?чний перший щабель середньо? осв?ти; пот?м необов'язкова двор?чна середня осв?та другого ступеня, що завершу?ться отриманням Осв?тнього екзаменац?йного сертиф?ката Гонконгу, п?сля чого можна поступити на двор?чний курс п?дготовки до ?спит?в просунутого р?вня Гонконгу. У 2009—2012 роках було запроваджено нову систему ?3+3+4?, що склада?ться з трир?чного курсу середньо? школи першого ступеня, трир?чного курсу другого ступеня та чотирир?чно? вищо? осв?ти. У Гонконз? також ? виш?, що надають вчен? ступен? бакалавра, маг?стра та доктора, ?нш? вищ? дипломи та дипломи молодшого спец?ал?ста.
Пров?дн? осв?тн? установи Гонконгу можна розд?лити на три категор??: державн?, субсидован? та суто приватн? установи. Найчисельн?шою ? перша категор?я, найб?льша к?льк?сть навчальних заклад?в в?дноситься до субсидованих, як? отримують допомогу в?д уряду та гранти в?д благод?йних орган?зац?й, здеб?льшого рел?г?йно? спрямованост?. Як правило, це католицьк? та ?нш? християнськ? орган?зац??, але серед них можуть бути буддистськ?, даоськ?, ?сламськ? чи конфуц?анськ? осв?тн? установи. Водночас керуванням приватними осв?тн?ми установами нер?дко безпосередньо займаються християнськ? орган?зац??. Поза межами ц??? системи ? установи в рамках системи прямих субсид?й та приватн? м?жнародн? школи.
Зг?дно з Emporis, у Гонконз? нал?чу?ться 1223 хмарочоси, що ставить м?сто на вершину св?тового рейтингу.[51] К?льк?сть буд?вель заввишки понад 150 м у Гонконз? б?льша за будь-яке ?нше м?сто св?ту. Висока щ?льн?сть та висота забудови Гонконгу пов'язана з в?дсутн?стю можливост? розширення простору — середня в?дстань в?д узбережжя до крутих схил?в становить лише 1,3 км[52] велика частина — це мел?орован? земл?. Деф?цит простору виклика? попит на щ?льн?, висотн? оф?си та житло. 36 ?з 100 найвищих житлових буд?вель св?ту розташован? в Гонконз?.[53] Все б?льше людей у Гонконгу живуть або працюють на 14-му поверс? або вище, це робить Гонконг найб?льш вертикальним м?стом у св?т?.[54][55]
Через деф?цит територ?? ? попит на висотн? буд?вл?, старих буд?вель майже не залишилося, ? м?сто стало центром сучасно? арх?тектури. М?жнародний комерц?йний центр (ICC) заввишки 484 м ? найвищою буд?влею в Гонконз? ? третьою (за висотою даху) в св?т?.[56] Другою за висотою буд?влею Гонконгу ? М?жнародний ф?нансовий центр заввишки 415 м.[57] ?нш? висотн? буд?вл?, що формують горизонт Гонконгу — буд?вля штаб-квартири HSBC, трикутна вершина Центру Plaza з п?рам?дальним шпилем, хмарочос ?Центр? ?з н?чним р?знокольоровим неоновим осв?тленням ? Башта Банку Китаю з р?зким, кутовим фасадом. Кожно? ноч? на 44 хмарочосах м?ста по обидва боки протоки В?ктор?я включа?ться специф?чне осв?тлення та музичний супров?д, що утворю? Симфон?ю вогн?в — наймасштабн?ше пост?йне св?тлове шоу, занесене до Книги рекорд?в Г?ннеса. На думку Emporis, хмарочоси Гонконгу найб?льше вражають око серед ус?х м?ст св?ту[58]. Б?льш?сть найстар?ших з? збережених ?сторичних споруд, у тому числ? Годинникова вежа Ц?м Ша Цуй, центральний оф?с пол?ц?? та залишки М?ста-фортец? Коулун були побудован? в XIX ? початку XX стол?ть[59][60][61].
Плани подальшого розвитку м?ста включають буд?вництво ново? урядово? буд?вл?[62] реконструкц?? набережно? у Центр?[63], а також к?лька проект?в у Зах?дному Коулун?[64].
![]() |
Додатков? штучн? 688 га мають з'явитися б?ля острова Лантау. На ц?й ?д?лянц?? ма? вм?ститися в?д 260 тис. до 400 тис. будинк?в, або 1,1 млн ос?б (це 15 % населення Гонконгу). 70 % новобудов буде зведено за програмою соц?ального житла.
Перший етап г?дротехн?чних роб?т призначено на 2025 р?к, а перш? поселенц? на штучних островах мають з'явитися 2032 року.[65]
- 3297 Гонконг — астеро?д, названий на честь м?ста.
- Список аеропорт?в Гонконга
- Гонконзька чайна культура
- Д?снейленд в Гонконгу
- Укра?нц? Гонконгу
- ↑ Це оф?ц?йно прийнята назва держави, заф?ксована Конституц??ю Гонконгу[1]. Вона записана китайською мовою на рег?ональну герб? Гонконгу. Водночас назви Гонконзький особливий адм?н?стративний район та просто Гонконг також використовуються.
- ↑ Конституц?я Гонконгу визнача? оф?ц?йними мовами "китайську та англ?йську".[2] Хоча вона не визнача? явно стандарт китайсько?. Див. Двомовн?сть у Гонконз?.
- ↑ GovHK: Residents. Hong Kong Government. Арх?в ориг?налу за 23 вересня 2010. Процитовано 29 вересня 2010.
- ↑ Official Languages. Hong Kong Government. 2006. Арх?в ориг?налу за 28 кв?тня 2011. Процитовано 29 вересня 2010.
- ↑ Kuan, Hsin Chi (1997). Support for the Rule of Law in Hong Kong. Hong Kong Law Journal. 27: 188. Арх?в ориг?налу за 19 липня 2014. Процитовано 1 кв?тня 2011.
- ↑ Sing Ming: Executive-Legislative Relations, Political Institutions and Democratic Survival: Lessons from Comparative Studies. Арх?в ориг?налу за 1 травня 2011. Процитовано 1 кв?тня 2011.
- ↑ Zhang, Baohui (2009). Political Paralysis of the Basic Law Regime and the Politics of Institutional Reform in Hong Kong. Asian Survey. 49: 312. Процитовано 1 кв?тня 2011.
- ↑ а б Hong Kong. The World Factbook. CIA. 23 серпня 2010. Арх?в ориг?налу за 14 травня 2009. Процитовано 17 вересня 2010.
- ↑ Population and Vital Events. Census and Statistics Department, Hong Kong Government. 2010. Арх?в ориг?налу за 23 червня 2013. Процитовано 4 жовтня 2010.
- ↑ Population Density by Area (PDF). Census and Statistics Department, Hong Kong Government. 2009. Арх?в ориг?налу (PDF) за 4 листопада 2010. Процитовано 4 жовтня 2010.
- ↑ а б в г Hong Kong. International Monetary Fund. Арх?в ориг?налу за 11 с?чня 2012. Процитовано 9 жовтня 2010.
- ↑ Visit Hong Kong: Volume 1, Spring, 2004 (p.14), University of Hong Kong English Centre.
- ↑ ?Chief Executive pledges a clean, green, world-class city [Арх?вовано 24 листопада 2005 у Wayback Machine.]?, Hong Kong Trader, November 2001.
- ↑ Geography and Climate, Hong Kong (PDF) (англ?йською) . Census and Statistics Department, The Government of Hong Kong SAR. Арх?в ориг?налу (PDF) за 14 червня 2007. Процитовано 10 с?чня 2007.
- ↑ ?Hong Kong Hiking Tours [Арх?вовано 25 лютого 2007 у Wayback Machine.]?, The Hong Kong Tourism Board's Hiking page.
- ↑ New York Times. ?NYtimes [Арх?вовано 27 листопада 2011 у Wayback Machine.].? Dirty Air Becomes Divisive Issue in Hong Kong Vote.
- ↑ ?Extreme Values and Dates of Occurrence of Extremes of Meteorological Elements between 1884—1939 and 1947—2006 for Hong Kong [Арх?вовано 24 березня 2015 у Wayback Machine.]?, Hong Kong Observatory.
- ↑ а б ?Monthly Meteorological Normals for Hong Kong [Арх?вовано 29 вересня 2007 у Wayback Machine.]?, Hong Kong Observatory.
- ↑ Porter, Jonathan. [1996] (1996). Macau, the Imaginary City: Culture and Society, 1557 to the Present. Westview Press. ISBN 0-8133-3749-6
- ↑ Edmonds. [2002] (2002) China and Europe ThSince 1978: A European Perspective. Cambridge University Press. ISBN 0-521-52403-2
- ↑ а б в г д е ж Wiltshire, Trea. [First published 1987] (republished & reduced 2003). Old Hong Kong. Central, Hong Kong: Text Form Asia books Ltd. Page 12. ISBN Volume 962-7283-61-4
- ↑ New York Times. ?NY Times [Арх?вовано 14 лютого 2006 у Wayback Machine.].? Thousands March in Anti-Japan Protest in Hong Kong by Keith Bradsher.
- ↑ Wang Yong-hua, On Embargo of Hong Kong in 1950—1954 [Арх?вовано 15 жовтня 2011 у Wayback Machine.], Journal of Yanan University Social Science Edition, 2006.
- ↑ People's Daily. ?People's Daily [Арх?вовано 24 липня 2013 у Wayback Machine.].? Links between SARS human genes.
- ↑ Links between SARS, human genes discovered. People's Daily. 16 с?чня 2004. Арх?в ориг?налу за 24 липня 2013. Процитовано 1 лютого 2008.
- ↑ Lee, S. H. (2006). SARS in China and Hong Kong. Nova Publishers. с. 63—70. ISBN 9781594546785.
- ↑ 疫情衝擊香港經濟損失巨大 [The impact of economic losses in the great epidemic] (Chinese) . BBC News. 28 травня 2003. Арх?в ориг?налу за 6 березня 2016. Процитовано 24 серпня 2010.
- ↑ Yau, Cannix (11 березня 2005). Tung's gone. What next?. The Standard. Арх?в ориг?налу за 22 травня 2011. Процитовано 17 вересня 2010.
- ↑ Appointment of Chief Executive. GN(E). Hong Kong Government. 21 червня 2005. Арх?в ориг?налу за 27 вересня 2011. Процитовано 17 вересня 2010.
- ↑ Donald Tsang wins Chief Executive election. Hong Kong Government. 25 березня 2007. Арх?в ориг?налу за 26 травня 2008. Процитовано 17 вересня 2010.
- ↑ Chinese Taipei Wins God Medal in Men’s 400-Meter Relay. Kuomintang. 14 грудня 2009. Арх?в ориг?налу за 9 кв?тня 2014. Процитовано 17 вересня 2010.
- ↑ The Economist Intelligence Unit (2 с?чня 2008). Hong Kong politics: China sets reform timetable. The Economist. Арх?в ориг?налу за 28 лютого 2010. Процитовано 6 вересня 2010.
- ↑ Гонконг не може стати суверенним — уряд Китаю. Арх?в ориг?налу за 22 березня 2016. Процитовано 17 березня 2016.
- ↑ Мар?я Думанська (28.05.2020). Пек?н схвалив закон, що обмежу? автоном?ю Гонконгу. Deutsche Welle. Арх?в ориг?налу за 28 травня 2020. Процитовано 28 травня 2020.
- ↑ У США заявили, що Гонконг втратив автоном?ю в?д Китаю. РБК-Украина (рос.). Арх?в ориг?налу за 28 жовтня 2020. Процитовано 28 травня 2020.
- ↑ Мар?я Думанська (31.05.2020). Лондон оголосив про заходи у в?дпов?дь на обмеження автоном?? Гонконгу. DW. Арх?в ориг?налу за 9 червня 2020. Процитовано 1 червня 2020.
- ↑ 2007 Index of Economic Freedom. Heritage Foundation. Арх?в ориг?налу за 1 лютого 2008. Процитовано 19 кв?тня 2011.
- ↑ Summary Economic Freedom Rating 2004 (Economic Freedom of the World - Annual report 2006 on page 13 or 9 of 23) (англ?йською) . The Fraser Institute, Canada. Арх?в ориг?налу (PDF) за 21 серпня 2011. Процитовано 8 с?чня 2007.
- ↑ Economic Freedom of the World: 2006 Annual Report. The Fraser Institute. 2006. Арх?в ориг?налу (PDF) за 21 серпня 2011.
- ↑ About Hong Kong. Hong Kong SAR Government Information Centre. April 2006. Арх?в ориг?налу за 19 с?чня 2008.
- ↑ Hong Kong surpasses New York in IPOs. International Herald Tribune. Арх?в ориг?налу за 9 лютого 2009.
- ↑ The Global Financial Centres Index 1 Executive Summary (PDF). City of London. March 2007. Арх?в ориг?налу (PDF) за 23 червня 2013.
- ↑ Wallace, Peter. [2002] (2002). Contemporary China: The Dynamics of Change at the Start of the New Millennium. Routledge. ISBN 0-7007-1637-8
- ↑ 2005-06 Budget Speech by the Financial Secretary of Hong Kong [Арх?вовано 10 вересня 2012 у Wayback Machine.].
- ↑ Doing Business 2013 report. Арх?в ориг?налу за 6 лютого 2015. Процитовано 30 вересня 2013.
- ↑ China Briefing Media. [2004] (2004) Business Guide to the Greater Pearl River Delta. China Briefing Media Ltd. ISBN 988-98673-1-1
- ↑ Broadcasting: Licences. Commerce and Economic Development Bureau, Hong Kong Government. Арх?в ориг?налу за 28 лютого 2010. Процитовано 4 листопада 2009.
- ↑ Li, Jinquan (2002). Global Media Spectacle: News War Over Hong Kong. State University of New York Press. с. 69–74. ISBN 978-0-7914-5472-5.
- ↑ Walker, Christopher; Cook, Sarah (12 жовтня 2009). China's Export of Censorship. Far Eastern Economic Review. Арх?в ориг?налу за 1 березня 2010. Процитовано 4 листопада 2009.
- ↑ Hong Kong Olympic Equestrian Venue (Beas River & Shatin). Beijing Organizing Committee for the Olympic Games. Арх?в ориг?налу за 16 серпня 2013. Процитовано 4 листопада 2009.
- ↑ Macdonald, Phil (2006). National Geographic Traveler: Hong Kong (вид. 2nd). National Geographic Society. с. 263. ISBN 978-0-7922-5369-3.
- ↑ Education for Non-Chinese Speaking Children [Арх?вовано 30 листопада 2007 у Wayback Machine.], Education and Manpower Bureau, Government of HKSAR.
- ↑ Cities with the most skyscrapers. Emporis. Арх?в ориг?налу за 3 жовтня 2012. Процитовано 14 червня 2012.
- ↑ Tong, C. O.; Wong, S. C. (August 1997). The advantages of a high density, mixed land use, linear urban development. Transportation. 24 (3): 295—307. doi:10.1023/A:1004987422746. ISSN 0049-4488.
- ↑ World's Tallest Residential Towers. Emporis. Арх?в ориг?налу за 16 серпня 2013. Процитовано 24 травня 2009.
- ↑ Vertical Cities: Hong Kong/New York. Time Out. 3 серпня 2008. Арх?в ориг?налу за 16 с?чня 2011. Процитовано 25 серпня 2010.
- ↑ Home page. Skyscraper Museum. 14 липня 2008. Арх?в ориг?налу за 1 липня 2010. Процитовано 25 серпня 2010.
- ↑ International Commerce Centre. Emporis. Арх?в ориг?налу за 29 вересня 2007. Процитовано 2 вересня 2008.
- ↑ Two International Finance Centre. Emporis. Арх?в ориг?налу за 2 червня 2007. Процитовано 24 травня 2009.
- ↑ Emporis Skyline Ranking. Emporis. Арх?в ориг?налу за 15 травня 2008. Процитовано 24 травня 2009.
- ↑ Declared Monuments in Hong Kong – Hong Kong Island. Leisure and Cultural Services Department, Hong Kong Government. 13 с?чня 2010. Арх?в ориг?налу за 16 серпня 2013. Процитовано 31 серпня 2010.
- ↑ Declared Monuments in Hong Kong – Kowloon Island. Leisure and Cultural Services Department, Hong Kong Government. 13 с?чня 2010. Арх?в ориг?налу за 13 травня 2011. Процитовано 31 серпня 2010.
- ↑ Sinn, Elizabeth (1990). Kowloon Walled City: Its Origin and Early History (PDF). Journal of the Hong Kong Branch of the Royal Asiatic Society. 27: 30—31. Арх?в (PDF) ориг?налу за 24 жовтня 2013. Процитовано 20 червня 2012.
- ↑ Tamar Development Project. Hong Kong Government. 23 кв?тня 2010. Арх?в ориг?налу за 28 травня 2010. Процитовано 17 вересня 2010.
- ↑ Central Waterfront Design Competition. Designing Hong Kong. Арх?в ориг?налу за 3 кв?тня 2008. Процитовано 26 кв?тня 2008.
- ↑ West Kowloon Cultural District Public Engagement Exercise. Home Affairs Bureau, Hong Kong Government. 26 серпня 2008. Арх?в ориг?налу за 11 кв?тня 2008. Процитовано 6 жовтня 2010.
- ↑ В Гонконз? створюють штучн? острови, щоб розселити 1 млн людей. Tokar.ua (укр.). 25 жовтня 2018. Арх?в ориг?налу за 7 листопада 2018. Процитовано 6 листопада 2018.
- Endacott, G. B (1964). An Eastern Entrepot;: A Collection of Documents Illustrating the History of Hong Kong. Her Majesty's Stationary Office. с. 293. ASIN B0007J07G6.
- Fu, Poshek; Deser, David (2002). The Cinema of Hong Kong: History, Arts, Identity. Cambridge University Press. с. 346. ISBN 9780521776028.
- Lui, Adam Yuen-chung (1990). Forts and Pirates – A History of Hong Kong. Hong Kong History Society. с. 114. ISBN 9627489018.
- Liu, Shuyong; Wang, Wenjiong; Chang, Mingyu (1997). An Outline History of Hong Kong. Foreign Languages Press. с. 291. ISBN 9787119019468.
- Ngo, Tak-Wing (1 серпня 1999). Hong Kong's History: State and Society Under Colonial Rule. Routledge. с. 205. ISBN 9780415208680.
- Tsang, Steve (1995). Government and Politics: A Documentary History of Hong Kong. Hong Kong University Press. с. 312. ISBN 9622093922.
- Tsang, Steve (4 вересня 2007). A Modern History of Hong Kong. I. B. Tauris. ISBN 9781845114190.
- Welsh, Frank (1993). A Borrowed place: the history of Hong Kong. Kodansha International. с. 624. ISBN 9781568360027.
- Оф?ц?йний вебсайт Гонконзького бюро туризму Discover Hong Kong [Арх?вовано 2 серпня 2012 у Wayback Machine.]
- Гонконг, каталог посилань Open Directory Project
- Протести в Гонконгу: повторити Тяньаньмень хоч би й хот?лося, але не можеться. Укр?нформ. [Арх?вовано 3 березня 2020 у Wayback Machine.]